Геніальний прилад для майстра: саморобка за 100грн без токарки та зварювання
Така корисна саморобка стане у нагоді кожному майстру, будівельнику і навіть туристу в поході. Це рукоятка-пилка для змінних пилок. Існують подібні заводські аналоги, але їх важко знайти у продажу, або вони підходять тільки під певні хвостовики. Наш інструмент буде універсальним: можна буде вставляти без додаткового доопрацювання леза від електролобзика, ножівки по металу, шабельні леза. Ми зробимо її з підручних засобів, без використання зварювання та токарних робіт.
Необхідні матеріали
З матеріалів нам потрібно:
- Анкерний болт із гайкою М12*145.
- Поліпропіленова труба 20 мм.
Все це обійдеться в 100 гривень на один комплект пристрою. З електроінструменту буде потрібно болгарка з диском 1,5 мм і лобзик з пилкою по металу. Можна обійтися і ручним інструментом, нам потрібно буде зробити лише пару пропилів.
Виготовлення
Робимо проточку по центру анкера з двох кінців. Глибина проточки з конусного боку 25 мм, з іншого боку 35 мм. Для проточки можна скористатися болгаркою з диском завтовшки 1,5 мм. Щоб інструмент не заклинювали, стрічкою з наждакового паперу згладжуємо всі гострі грані на місці спила, а також трохи сточуємо конусний кінець втулки розпірної. Болгаркою робимо позначку на торці анкера, на кінці з глибоким проточенням. У комплекті з анкером іде кузовна шайба. Робимо внутрішню проточку в шайбі шириною 2 мм та глибиною 3-4 мм. Для цього затискаємо шайбу і робимо пропил електролобзиком. Внутрішній отвір у шайбі потрібно сточити наждачкою до форми конуса. На гайці від анкера з одного боку робимо болгаркою шорсткості, щоб вона потім не проверталася при затиску.
Нарізаємо поліпропіленову трубу. Потрібні дві деталі: під анкер 145 мм потрібні трубки 450 мм та 850 мм. Беремо розпірну втулку анкера, злегка розгинаємо кінець і вставляємо в коротку заготовку поліпропіленової труби. Одягаємо шайбу на стрижень анкера, щоб вона припадала на розвальцьований бік. Надягаємо довгу заготовку поліпропіленової труби на стрижень анкера. Перед тим, як одягнути коротку трубу на стрижень анкера, потрібно розширити другий кінець трубки. Щоб дві поліпропіленові трубки не зміщувалися одна щодо одної. Накручуємо гайку на різьблення. Сторона гайки із засічками повинна підпирати поліпропіленову трубу.
Ручка готова. Тепер, коли ми повернемо коротку частину трубки відносно довгої частини, в коротку частину вріжеться гайка і не провертатиметься. За рахунок цього дві трубки притягуватимуться до шайби, рухаючись до конусної частини анкера. Проріз на анкері стиснеться і утримуватиме вставлене полотно. Затискач виходить дуже міцним, лезо не рухається. Проріз на шайбі потрібний для того, щоб можна було вставляти лезо від шабельної пили. Для зручності роботи можна зробити протиковзне покриття ручки. Також можна додати отвори для затиску надфілю, шила. Можна використовувати затискач як утримувач для обточування дрібних болтиків.
Простий механізм дозволяє міняти пилки на льоту, тому з собою можна носити одну таку ручку і кілька лез: від шабельної пилки для прямих пилок і пилку від лобзика для фігурних вирізів. Ще одне лезо можна носити із собою для чорнових пилок уздовж бетону, щоб не псувати основне лезо. Таке часто буває при відпилюванні утеплювача або піни вздовж отворів.
